1. Словник української мови у 20 томах

таємничість

ТАЄМНИ́ЧІСТЬ, чості, ж.

Абстр. ім. до таємни́чий.

Село спало .. Щось нагадувало кладовище з його тишею, таємничістю, надмогильними хрестами (М. Коцюбинський);

Карпо довго тиснув Орестову руку, і в його погляді світилася ніяковість, прихована таємничість (Олесь Досвітній);

Це ж так чудово, коли пливеш пароплавом чи поїздом їдеш, а десь у синьому надвечір'ї яскравіє тобі чиєсь багаття, зваблює своєю таємничістю (О. Гончар);

І тому я більш усього не люблю непевності, таємничості, загадковості. Через них я загубив кілька років свого життя (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таємничість — таємни́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. таємничість — [тайеимнич'іс'т'] -чос'т'і, ор. -ч'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. таємничість — -чості, ж. Абстр. ім. до таємничий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. таємничість — Таємни́чість, -чости, -чості, -чістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. таємничість — ТАЄМНИ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до таємни́чий. Село спало.. Щось нагадувало кладовище з його тишею, таємничістю, надмогильними хрестами (Коцюб. Словник української мови в 11 томах