1. Словник української мови в 11 томах

таємничість

ТАЄМНИ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до таємни́чий.

Село спало.. Щось нагадувало кладовище з його тишею, таємничістю, надмогильними хрестами (Коцюб., І, 1955, 240);

В ті дні все, що робилося на полігоні, було оповите особливою таємничістю (Гончар, Тронка, 1963, 309);

Карпо довго тиснув Орестову руку, і в його погляді світилася ніяковість, прихована таємничість (Досв., Вибр., 1959, 381).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таємничість — таємни́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. таємничість — [тайеимнич'іс'т'] -чос'т'і, ор. -ч'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. таємничість — ТАЄМНИ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до таємни́чий. Село спало .. Щось нагадувало кладовище з його тишею, таємничістю, надмогильними хрестами (М. Словник української мови у 20 томах
  4. таємничість — -чості, ж. Абстр. ім. до таємничий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. таємничість — Таємни́чість, -чости, -чості, -чістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)