тваринячий
ТВАРИ́НЯЧИЙ, а, е.
1. Прикм. до твари́на 1.
Він одчув, як ніби наросла на ньому якась твариняча шкура (С. Васильченко).
2. перен. Те саме, що твари́нний 2.
З кожної пари очей холодними зміями впиналася в її [Юлі] класичне тіло твариняча пристрасть (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тваринячий — твари́нячий прикметник Орфографічний словник української мови
- тваринячий — -а, -е. 1》 Прикм. до тварина 1). 2》 перен. Те саме, що тваринний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тваринячий — ТВАРИ́ННИЙ, ТВАРИ́НЯЧИЙ, ЖИВОТИ́ННИЙ розм.; ЗВІРИ́НИЙ, ЗВІРЯ́ЧИЙ. Тваринний світ; Тваринний планктон; Його пронизує жах. Дикий, тваринний страх перед отією, п'ятою зустріччю (А. Дімаров); Він одчув, як ніби наросла на ньому якась твариняча шкура (С. Словник синонімів української мови
- тваринячий — ТВАРИ́НЯЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до твари́на 1. Він одчув, як ніби наросла на ньому якась твариняча шкура (Вас., Вибр., 1950, 226). 2. перен. Те саме, що твари́нний 2. З кожної пари очей холодними зміями впиналася в її [Юлі] класичне тіло твариняча пристрасть (Тют., Вир, 1964, 446). Словник української мови в 11 томах