1. Словник української мови в 11 томах

тваринячий

ТВАРИ́НЯЧИЙ, а, е.

1. Прикм. до твари́на 1.

Він одчув, як ніби наросла на ньому якась твариняча шкура (Вас., Вибр., 1950, 226).

2. перен. Те саме, що твари́нний 2.

З кожної пари очей холодними зміями впиналася в її [Юлі] класичне тіло твариняча пристрасть (Тют., Вир, 1964, 446).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тваринячий — твари́нячий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тваринячий — ТВАРИ́НЯЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до твари́на 1. Він одчув, як ніби наросла на ньому якась твариняча шкура (С. Васильченко). 2. перен. Те саме, що твари́нний 2. З кожної пари очей холодними зміями впиналася в її [Юлі] класичне тіло твариняча пристрасть (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  3. тваринячий — -а, -е. 1》 Прикм. до тварина 1). 2》 перен. Те саме, що тваринний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тваринячий — ТВАРИ́ННИЙ, ТВАРИ́НЯЧИЙ, ЖИВОТИ́ННИЙ розм.; ЗВІРИ́НИЙ, ЗВІРЯ́ЧИЙ. Тваринний світ; Тваринний планктон; Його пронизує жах. Дикий, тваринний страх перед отією, п'ятою зустріччю (А. Дімаров); Він одчув, як ніби наросла на ньому якась твариняча шкура (С. Словник синонімів української мови