1. Словник української мови у 20 томах

твердження

ТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с.

Думка, положення, вислів, що доказує, підтверджує що-небудь, лежить в основі чогось.

[Семпроній:] Хоч ти собі чимало сам пошкодив, боронячи в розмові християн, .. але ти можеш оправдатись, – тільки скажи виразно: “я не християнин” і доведи се твердження на ділі (Леся Українка);

Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості, прийняти не можна (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердження — тве́рдження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. твердження — Думка, вислів, положення, (стислий зміст викладу) теза. Словник синонімів Караванського
  3. твердження — [тверджеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  4. твердження — -я, с. 1》 Думка, положення, вислів, що доводить, підтверджує що-небудь, лежить в основі чогось. 2》 лог. Предикат. 3》 Логічний вираз, який вважається істинним. 4》 Речення мови програмування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. твердження — В логіці імплікаційне висловлювання, перший член якого є основою, а другий — тезою; теза теорії (т. похідне), виведена з прийнятих в ній аксіом (т. первинне). Універсальний словник-енциклопедія
  6. твердження — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. Словник синонімів української мови
  7. твердження — Тве́рдження, -ння, -нню; -дження, -джень і -дженнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. твердження — ТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Думка, положення, вислів, що доказує, підтверджує що-небудь, лежить в основі чогось. Твердження природознавства, що земля існувала до людства, є об’єктивна істина (Ленін, 18, 1971, 113); [Семпроній:] Хоч ти собі чимало сам пошкодив... Словник української мови в 11 томах