твердження
тве́рдження
-я, с.
1》 Думка, положення, вислів, що доводить, підтверджує що-небудь, лежить в основі чогось.
2》 лог. Предикат.
3》 Логічний вираз, який вважається істинним.
4》 Речення мови програмування.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- твердження — тве́рдження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- твердження — Думка, вислів, положення, (стислий зміст викладу) теза. Словник синонімів Караванського
- твердження — [тверджеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- твердження — ТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Думка, положення, вислів, що доказує, підтверджує що-небудь, лежить в основі чогось. [Семпроній:] Хоч ти собі чимало сам пошкодив, боронячи в розмові християн, .. Словник української мови у 20 томах
- твердження — В логіці імплікаційне висловлювання, перший член якого є основою, а другий — тезою; теза теорії (т. похідне), виведена з прийнятих в ній аксіом (т. первинне). Універсальний словник-енциклопедія
- твердження — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. Словник синонімів української мови
- твердження — Тве́рдження, -ння, -нню; -дження, -джень і -дженнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- твердження — ТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Думка, положення, вислів, що доказує, підтверджує що-небудь, лежить в основі чогось. Твердження природознавства, що земля існувала до людства, є об’єктивна істина (Ленін, 18, 1971, 113); [Семпроній:] Хоч ти собі чимало сам пошкодив... Словник української мови в 11 томах