твердий

тверди́й

-а, -е.

1》 Здатний зберігати у сталих умовах свою форму і розмір на відміну від рідкого та газоподібного; прот. рідкий, газоподібний.

Тверде тіло — агрегатний стан речовини, що характеризується збереженням форми і об'єму, а також можливість їхнього відновлення після дії невеликих сил.

Тверді розчини — тверді фізико-хімічні системи, де однорідність системи не порушується від зміни співвідношення між її складовими частинами.

Тверді сплави — сплави з високими твердістю, міцністю, різальними та ін. властивостями, що зберігаються при високих температурах.

2》 Який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо; прот. м'який.

|| Який затвердів, затужавів.

|| Міцний, не мулистий (про ґрунт).

|| Жорсткий на дотик.

|| Черствий, не свіжий (про хліб і борошняні вироби).

|| у знач. ім. тверде, -дого, с. Їжа, для пережовування якої потрібні певні зусилля.

|| у знач. ім. тверде, -дого, с. Про міцний, не мулистий ґрунт.

Тверда пшениця — сорт пшениці, що має зерно найвищої якості.

Тверде паливо — дерево, кам'яне вугілля, торф і т. ін., що під час спалювання дають тепло.

Тверде покриття — асфальт, бруковий камінь і т. ін., якими покривають шляхи.

Тверді породи — породи дерев з особливо міцною деревиною.

3》 перен. Фізично витривалий, сильний, дужий.

|| Який має велику силу або свідчить про неї (про частини організму людини або тварини).

4》 перен. Непохитний, духовно сильний, зі стійкими переконаннями (про людину).

|| Незламний, рішучий, стійкий (про характер людини і його риси).

|| Який виражає рішучість, незламність, стійкість.

|| Позбавлений чуйності, лагідності, сердечності; суворий (про серце, душу).

5》 перен. Який визначився остаточно; без вагань, сумнівів.

|| Цілеспрямований, певний.

|| Перейнятий упевненістю; чіткий. Тверде слово.

6》 Непорушний, стійкий, не хисткий. Тверда опора.

|| Який вимагає цілковитого підкорення, неухильного виконання. Тверда влада.

|| Який міцно встановився; без порушень, без відхилень. Твердий порядок.

|| Який довільно не змінюється; сталий (про ціни, податок).

|| Який не підлягає змінам, постійний.

|| Певний, надійний.

Тверда валюта — валюта, стійка по відношенню до свого номіналу.

Тверді угоди — угоди, умови яких не підлягають зміні у процесі реалізації угоди.

Тверді ціни — а) ціни, що їх встановлює держава; б) ціни, що їх встановлюють виробники – монополісти на продукцію, яка має велику еластичність попиту по відношенню до цін.

7》 Стійкий, впевнений (про ходу, рухи і т. ін.).

8》 у чому, перен., рідко. Який добре знає що-небудь, володіє чимось.

|| Глибокий, міцний (про знання). Тверді знання.

9》 Різко окреслений.

|| Виразний, чіткий (про риси обличчя).

|| Прямий, рівний, розбірливий (про почерк).

10》 перен. Важкий, обтяжливий.

11》 рідко. Міцний, глибокий (про сон).

Тверда вода — вода, що містить велику кількість кальцієвих чи магнезіальних солей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердий — (протилежний до м'якого, рідкого, газоподібного) тугий, затвердлий, затверділий, цупкий, (з певною еластичністю) пружний, пружинистий, розм. пружистий. Словник синонімів Полюги
  2. твердий — тверди́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. твердий — Не рідкий, не газуватий, с. твердий, як камінь; (грунт) не м'який; (сніг) затужавілий, ствердлий; (на дотик) цупкий, тугий; (сон) міцний; (- руки) дужий, сильний; (лад) непохитний; (- вдачу) незламний, стійкий; (- серце) суворий; (намір) невідкличний... Словник синонімів Караванського
  4. твердий — (про предмет, річ), алмазний, гранітний, дублений, дубовий, задубілий, закаменілий, закам'янілий, закоржавілий, закоржавлений, закорублий, закорузлий, заскорузлий, затверділий, затужавілий, зашкарублий, зацьовклий (про рідину), каменистий, каменястий... Словник синонімів Вусика
  5. твердий — ТВЕРДИ́Й, а́, е́. 1. Здатний зберігати в сталих умовах свою форму та розмір на відміну від рідкого та газоподібного; протилежне рідкий, газоподібний. Словник української мови у 20 томах
  6. твердий — тверди́й 1. міцний, глибокий (про сон) 2. переконаний; незламний (про людину)||здецидований 3. долар (ст): Ви там мусите вже бути, певне, полковником і маєте протекцію. Я вам віддячуся твердими. Думаю, що негайно мене порятуєте, як довідаєтесь, що я чоловік Мелянії. Рятуйте! (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. твердий — ма́ти міцни́й (тверди́й, до́брий і т. ін.) ґрунт під нога́ми. Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Фразеологічний словник української мови
  8. твердий — ВИТРИВА́ЛИЙ (здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження), СТІЙКИ́Й, ТВЕРДИ́Й, ЖИВУ́ЧИЙ, ТЕРПЛЯ́ЧИЙ, ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, ТЕРПЛИ́ВИЙ рідко, ЖИВКИ́Й рідко, ДВОЖИ́ЛЬНИЙ розм. Микола був русявим, симпатичним хлопцем.. Словник синонімів української мови
  9. твердий — Тверди́й, -да́, -де́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. твердий — ТВЕРДИ́Й, а́, е́. 1. Здатний зберігати в сталих умовах свою форму та розмір на відміну від рідкого та газоподібного; протилежне рідкий, газоподібний. Словник української мови в 11 томах