твердий

Не рідкий, не газуватий, с. твердий, як камінь; (грунт) не м'який; (сніг) затужавілий, ствердлий; (на дотик) цупкий, тугий; (сон) міцний; (- руки) дужий, сильний; (лад) непохитний; (- вдачу) незламний, стійкий; (- серце) суворий; (намір) невідкличний; (курс) незмінний, цілеспрямований; (- підпору) непорушний, не хисткий; (- владу) тривкий; (- ціни) сталий; (- гарантію) надійний, певний; (крок) упевнений; (- знання) глибокий; (почерк) прямий, рівний; (- підборіддя) вольовий; тверденький, твердуватий, твердшенький, твердющий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердий — (протилежний до м'якого, рідкого, газоподібного) тугий, затвердлий, затверділий, цупкий, (з певною еластичністю) пружний, пружинистий, розм. пружистий. Словник синонімів Полюги
  2. твердий — тверди́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. твердий — (про предмет, річ), алмазний, гранітний, дублений, дубовий, задубілий, закаменілий, закам'янілий, закоржавілий, закоржавлений, закорублий, закорузлий, заскорузлий, затверділий, затужавілий, зашкарублий, зацьовклий (про рідину), каменистий, каменястий... Словник синонімів Вусика
  4. твердий — ТВЕРДИ́Й, а́, е́. 1. Здатний зберігати в сталих умовах свою форму та розмір на відміну від рідкого та газоподібного; протилежне рідкий, газоподібний. Словник української мови у 20 томах
  5. твердий — тверди́й 1. міцний, глибокий (про сон) 2. переконаний; незламний (про людину)||здецидований 3. долар (ст): Ви там мусите вже бути, певне, полковником і маєте протекцію. Я вам віддячуся твердими. Думаю, що негайно мене порятуєте, як довідаєтесь, що я чоловік Мелянії. Рятуйте! (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. твердий — -а, -е. 1》 Здатний зберігати у сталих умовах свою форму і розмір на відміну від рідкого та газоподібного; прот. рідкий, газоподібний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. твердий — ма́ти міцни́й (тверди́й, до́брий і т. ін.) ґрунт під нога́ми. Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Фразеологічний словник української мови
  8. твердий — ВИТРИВА́ЛИЙ (здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження), СТІЙКИ́Й, ТВЕРДИ́Й, ЖИВУ́ЧИЙ, ТЕРПЛЯ́ЧИЙ, ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, ТЕРПЛИ́ВИЙ рідко, ЖИВКИ́Й рідко, ДВОЖИ́ЛЬНИЙ розм. Микола був русявим, симпатичним хлопцем.. Словник синонімів української мови
  9. твердий — Тверди́й, -да́, -де́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. твердий — ТВЕРДИ́Й, а́, е́. 1. Здатний зберігати в сталих умовах свою форму та розмір на відміну від рідкого та газоподібного; протилежне рідкий, газоподібний. Словник української мови в 11 томах