1. Фразеологічний словник української мови

твердий

ма́ти міцни́й (тверди́й, до́брий і т. ін.) ґрунт під нога́ми. Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Коцюбинський); Хоч навчаються у вузах і мають під ногами твердий ґрунт, упевненості в завтрашньому дні (молоді люди) здебільшого не мають (З газети).

розкуси́ти (міцни́й (тверди́й)) горі́х (горі́шок). Розв’язати якесь складне питання; пізнати щось. (С-р:) Як ковбаса та добра чарка,— На якийсь час минеться й сварка. (С-д:) А може й справді перекусим: Твердий оріх (горіх) ми ще розкусим (Олександр Олесь); Так споконвіку було. Одні упиралися з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття (М. Хвильовий); Вночі хлопець розкусив твердий “горішок”: винайшов простісінький пристрій і обробив з товаришами всі деталі (З газети).

тверда́ рука́. 1. у кого. Хто-небудь має вольовий, сильний характер. — Кошовим настановити Захара Олексійовича… Він добрий і простий, але рука в нього тверда… Таким має бути кошовий (С. Добровольський). 2. Вольова, сильна людина. А на давнім пожарищі Іскра братства тліла, Дотлівала, дожидала Рук твердих та смілих,— і дождалась (Т. Шевченко); — Мені потрібна тверда рука,— сказала вона Борисові, коли вони зустрілися вдруге (П. Загребельний); // Владно, рішуче (про вплив і т. ін. вольової, сильної людини, людей). Але ти директор, адміністратор. Ти повинен твердою рукою, коли бачиш неподобство, викорінювати його. І не тільки викорінювати, але й виправляти (Ю. Збанацький). залі́зна рука́. Видать, що правду каже цей єзуїт: не вирватися йому (Тарасові) із їхніх залізних рук! (Василь Шевчук); Ще вдавалося залізною рукою у замшевій рукавиці приборкувати локальні смерчі типу “компетентність”, “мікроклімат”, “прогнозування” й тому подібні інтелігентські витребеньки (А. Крижанівський).

тверди́й (міцни́й) горі́шок. 1. Людина зі складним характером. — Ця дівчина — твердий горішок, з нею треба поводитися обачніше (М. Івасюк); Як свідчить досвід, тверді горішки завжди таять найбільші злочини (Василь Шевчук). 2. Складний, важкий (для вивчення, виготовлення і т. ін.) — Солдатська наука — горішок дуже міцний (І. Стаднюк); Кількапудова деталь плавучого крана для багатьох токарів виявилася “міцним горішком” (З газети). 3. Складно, важко здійснити. — Я вас веду не до легкої перемоги! Це буде досить твердий горішок (Переклад С. Масляка);

тверди́й на сло́во. Який не порушує, дотримується своїх обіцянок. Василь Семенович — чоловік твердий на слово (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердий — (протилежний до м'якого, рідкого, газоподібного) тугий, затвердлий, затверділий, цупкий, (з певною еластичністю) пружний, пружинистий, розм. пружистий. Словник синонімів Полюги
  2. твердий — тверди́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. твердий — Не рідкий, не газуватий, с. твердий, як камінь; (грунт) не м'який; (сніг) затужавілий, ствердлий; (на дотик) цупкий, тугий; (сон) міцний; (- руки) дужий, сильний; (лад) непохитний; (- вдачу) незламний, стійкий; (- серце) суворий; (намір) невідкличний... Словник синонімів Караванського
  4. твердий — (про предмет, річ), алмазний, гранітний, дублений, дубовий, задубілий, закаменілий, закам'янілий, закоржавілий, закоржавлений, закорублий, закорузлий, заскорузлий, затверділий, затужавілий, зашкарублий, зацьовклий (про рідину), каменистий, каменястий... Словник синонімів Вусика
  5. твердий — ТВЕРДИ́Й, а́, е́. 1. Здатний зберігати в сталих умовах свою форму та розмір на відміну від рідкого та газоподібного; протилежне рідкий, газоподібний. Словник української мови у 20 томах
  6. твердий — тверди́й 1. міцний, глибокий (про сон) 2. переконаний; незламний (про людину)||здецидований 3. долар (ст): Ви там мусите вже бути, певне, полковником і маєте протекцію. Я вам віддячуся твердими. Думаю, що негайно мене порятуєте, як довідаєтесь, що я чоловік Мелянії. Рятуйте! (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. твердий — -а, -е. 1》 Здатний зберігати у сталих умовах свою форму і розмір на відміну від рідкого та газоподібного; прот. рідкий, газоподібний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. твердий — ВИТРИВА́ЛИЙ (здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження), СТІЙКИ́Й, ТВЕРДИ́Й, ЖИВУ́ЧИЙ, ТЕРПЛЯ́ЧИЙ, ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, ТЕРПЛИ́ВИЙ рідко, ЖИВКИ́Й рідко, ДВОЖИ́ЛЬНИЙ розм. Микола був русявим, симпатичним хлопцем.. Словник синонімів української мови
  9. твердий — Тверди́й, -да́, -де́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. твердий — ТВЕРДИ́Й, а́, е́. 1. Здатний зберігати в сталих умовах свою форму та розмір на відміну від рідкого та газоподібного; протилежне рідкий, газоподібний. Словник української мови в 11 томах