твердий

ВИТРИВА́ЛИЙ (здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження), СТІЙКИ́Й, ТВЕРДИ́Й, ЖИВУ́ЧИЙ, ТЕРПЛЯ́ЧИЙ, ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, ТЕРПЛИ́ВИЙ рідко, ЖИВКИ́Й рідко, ДВОЖИ́ЛЬНИЙ розм. Микола був русявим, симпатичним хлопцем.. Лицем у матір, статурою в батька й діда — міцний, дужий, витривалий (В. Козаченко); Дивізія.. була сформована з сибіряків та уральців, людей.. надзвичайно стійких у бойових обставинах (Григорій Тютюнник); (Теофіл (до громади):) Не тратьте зваги, діти, будьте тверді (Леся Українка); Міцний, живучий, справжній він матрос... (І. Гончаренко); Ми терплячі в житті, навчились на фронті до всього звикати (І. Нехода); Вона була, як завжди, мила у своїх листах, терпелива й розсудлива (М. Чабанівський); Все витерпіла, бо справді, мабуть-таки, двожильна (О. Гончар).

ПОСТІ́ЙНИЙ (який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, форму, силу, вияв тощо), СТА́ЛИЙ, НЕЗМІ́ННИЙ, ТРИВКИ́Й, СТАБІ́ЛЬНИЙ книжн., КОНСТА́НТНИЙ книжн.; ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ (НЕЗЛО́МНИЙ) (який твердо встановився); ЗВИЧА́ЙНИЙ, ЗВИ́ЧНИЙ (завжди той самий); НАСКРІЗНИЙ (який зберігається від початку до кінця чогось); НЕВІДЛУ́ЧНИЙ, НЕРОЗЛУ́ЧНИЙ (який завжди буває при комусь, чомусь). Під час вечері Мишуня налаштовував радіоприймача, який живився постійним струмом від батареї (Ю. Яновський); Досвідчене око могло помітити одразу, що ця громіздка, неохайна колона, розтягнувшись на кілометр чи й більше, не являє собою сталу бойову одиницю (О. Гончар); Слід пам'ятати, що все ж в людській натурі є якийсь такий "незмінний фонд", що як він щезне, то зникне й саме розуміння про людину, як про певний біологічний тип (Леся Українка); Сів на коня, в якого, мов граніт, Була тривка і дужа міць копит (переклад М. Бажана); Стабільні ціни; Штучне перетворення динамічного в житті на константне в мистецтві виявляється в тому, що художній образ відтворює типові для задуму митця предмети і явища дійсності (з журналу); (Дудар:) Держава потребує хліба .. Ви мусите його продати не спекулянтові, а державі за тверду ціну (І. Микитенко); Так по частинах народжувалася перша наукова карта Аральського моря, яка і в середині двадцятого сторіччя є кращим і єдиним непохитним посібником для навігаторів і для географічного вивчення Аральського моря (З. Тулуб); Життя попівське так ув'язнене в одвічні рами, так опреділене на багато літ уперед. Прикріплене до непорушної доктрини, робить і саму касту непорушною (Г. Хоткевич); (Прісцілла:) Не може зламати людська воля те, що Бог створив незламним (Леся Українка); Вона вгляділа незвичайні рум'янці на їх щоках і прикмітила, що в їх мова мовиться не якась звичайна, щоденна, а ходиться їм про щось інше (І. Нечуй-Левицький); В аудиторії почало розвиднятися, потроху світлішати, обличчя проступили зі звичними своїми рисами та рум'янцями (Є. Гуцало); Тему ..співдружності митців Рильський зробив наскрізною в своїй творчості (Ю. Мартич); Та ось сокира готова.. Готова невідлучна товаришка селянина (І. Франко); Вона (сопілка) — нерозлучна супутниця вівчарів і пастушків (збірник "Бойківщина").

РІШУ́ЧИЙ (про вимогу, наказ, тон і т. ін.), КАТЕГОРИ́ЧНИЙ, ТВЕРДИ́Й, БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, УЛЬТИМАТИ́ВНИЙ, НАВА́ЖЛИВИЙ заст. Я переконував свого хазяїна таким рішучим тоном, що він, врешті, засміявся, не розуміючи мене, але бійки не продовжував (Ю. Яновський); Дратував мене і тон, яким я розмовляв з Вітею: канцелярська і категорична форма моїх звернень і вимог (Я. Гримайло); Олену шокує самовпевнений, безапеляційний тон Оксани (Ірина Вільде); — Брешеш! — сказав беззаперечним тоном баришник (А. Шиян); Ультимативні вимоги; Така сміливість трохи стурбувала стару Каралаєву. Вона почула не м'який, а вже інший, наважливий, твердий тон в його словах (І. Нечуй-Левицький).

СТІЙКИ́Й (який виявляє твердість, наполегливість, непохитність у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо), МІЦНИ́Й, ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ, НЕСХИ́БНИЙ, НЕСХИ́ТНИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, СТАЛЕ́ВИЙ, УПЕ́РТИЙ (ВПЕ́РТИЙ), ТВЕРДОКАМ'ЯНИЙ, СТОЇ́ЧНИЙ, ЦІПКИ́Й діал. (стійкий у життєвих випробуваннях, здатний протистояти спокусам). — Чи кожен із вас правдивий, стійкий, принциповий?.. (О. Гончар); Під сивим волоссям затаїлась міцна, запекла й правдива душа (І. Нечуй-Левицький); Потурайчин зацікавився, що видить перед собою такого твердого чоловіка: сам один хоче йти насупроти цілої громади (Лесь Мартович); Непохитні борці за мир; Незламний революціонер; Крокують воїни несхибні, І всюди — квіти на путі (І. Муратов); Ось такою чіпкою та цупкою, міцною та непіддатливою видається.. Тоня Горпищенко (О. Гончар); Вона була горда та неподатлива (І. Франко); А що лютіше карали (гестапівці), то все більш затятим, незламним ставав Дмитро (Л. Козаченок); Народився й жив (Святослав) таким, як батько його Ігор, — упертим, твердим, зухвалим, коли треба було боронити отчизну, боронив її до кінця, до загину (С. Скляренко); Стоїчна людина; Тухольці ціпкий народ (І. Франко). — Пор. 1. наполе́гливий.

СУВО́РИЙ (зовнішність або поведінка якого свідчить про непохитну вдачу, позбавлену поблажливості, м'якості), ТВЕРДИ́Й, СТРО́ГИЙ рідше, ШТИ́ВНИЙ діал. Юріштан завше був суворий, мовчазний (Г. Хоткевич); Твердий, як криця, Євдоким розплакався над батьком, мов дитина (І. Цюпа); Іван Гурович хоч з виду був строгий, небалакучий, а проте, як знав Колодуб, душа в нього товариська (Ю. Бедзик); Ходила (Оріховська) поміж учениць штивна, замкнута в собі (Ірина Вільде).

СУВО́РИЙ (про голос, погляд і т. ін. — у якому не відчувається м'якості, лагідності), ТВЕРДИ́Й, СТАЛЕ́ВИЙ, СТАЛЬНИ́Й, СТРО́ГИЙ рідше; ВАЖКИ́Й (про погляд). Капітана не можна було впізнати. Голос його зробився суворий і владний (О. Донченко); Він усе ще не відривав пильного, майже суворого погляду від рудого, що розігрував блазня (Є. Гуцало); Мати знала той твердий голос своєї дочки і трохи стривожилась (І. Нечуй-Левицький); О, Львове, обитель лева! Пророком народ твій був, Він силу твою сталеву Ще з давніх-давен відчув (Л. Забашта); — Ти хто будеш? — наближаючись, збільшуються допитливі строгі очі.. — Бідняк я (М. Стельмах).

ТВЕРДИ́Й (який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо), ЦУПКИ́Й, КРУТИ́Й розм., ШТИ́ВНИЙ діал.; ЗАТВЕРДІ́ЛИЙ (ЗАТВЕ́РДЛИЙ), ЗАТУЖА́ВІЛИЙ (який став таким); ДЕРЕВ'ЯНИ́СТИЙ (як дерево); ТУГИ́Й, ТУЖА́ВИЙ (про плоди, бруньки тощо — налитий соками). Обережно вліз (Тарас) до печери. У повній темряві відчув: земля тверда тут, як на подвір'ї (Вас. Шевчук); Огірки для консервування повинні бути свіжі, цупкі (з газети); Штивна була у нього шия (О. Кобилянська); А земля суха, затверділа, так і всмоктує кожну краплину (О. Донченко); В затверділім снігу Санки, мов гадюка, шипіли (І. Франко); Паморозь на деревах і свіжа пороша по затужавілому насту на глибоких снігах виблискувала так, що дивитися було боляче (Ю. Смолич); Дерев'янисті плоди; В тиші час од часу чути, як зі стріхи падають на землю і відскакують по дровітні невеликі тугі плоди (М. Стельмах); Пахучі, тужаві Наші яблука й груші — найкращі сорти! (П. Дорошко).

ЧІТКИ́Й (виразно окреслений; про почерк, шрифт тощо — зручний для читання), ВИРА́ЗНИЙ, ВИРАЗИ́СТИЙ, РОЗБІ́РЛИВИЙ (про почерк, шрифт тощо); ТВЕРДИ́Й (різко окреслений). На долівку впала чітка тінь віконної рами (А. Шиян); Він сів до стола, вийняв аркуш чистого паперу і вивів своїм дрібним, але чітким почерком: "Добра Варваро Миколаївно!" (З. Тулуб); Виразні обриси довколишніх предметів розплилися в темряві (І. Франко); Написи розтікались по дверях — короткі, але виразні (О. Ільченко); Над нашими головами, проти синього неба, вирізувались зубцями круті гострі верхи, поламані косогори з твердим верхнім обідком (І. Нечуй-Левицький).

ЧІТКИ́Й (про кроки, рухи тощо), ТВЕРДИ́Й, КАРБО́ВАНИЙ, ПЕ́ВНИЙ, КО́ВАНИЙ розм., ВИРА́ЗНИЙ рідше. — Підійди! — Зв'язковий підійшов чітким кроком (Ю. Яновський); — Прощавайте, мамо! — раптом сказав він хрипло.. і твердою ходою подався услід за товаришами(Леся Українка); Карбованим кроком юнаки входили до міста (І. Багмут); Бушують юрбами майдани, ясна для кожного мета. І певний крок гримить і тане (В. Сосюра); Кований крок вартових чувся на вулицях (В. Собко); Встав (Антін) знову з крісла і заходив по хаті важким, виразним кроком (М. Коцюбинський).