твердий

(про предмет, річ), алмазний, гранітний, дублений, дубовий, задубілий, закаменілий, закам'янілий, закоржавілий, закоржавлений, закорублий, закорузлий, заскорузлий, затверділий, затужавілий, зашкарублий, зацьовклий (про рідину), каменистий, каменястий, камінний, камінчастий, камінь, кам'яний, кам'янистий, кам'януватий, корилистий (як кора), корилуватий, корундовий, кременина (кам'янисте місце), кременистий, кременуватий, кремінний, кремінь, кремінастий, кремнезем, кремнеземистий, крем'яний, крем'янистий, лубкий, лубуватий, монолітний, надтвердий, неподатливий, окаменілий, окам'янілий, продублений, скаменілий, скам'янілий, стужавілий, твердючий, твердющий, тугий, тужавий, цупкий, шкарубкий

Фразеологічні синоніми: взявся коржем; взявся лубком (лубом); міцніший за берлінську стіну; твердий на дотик; твердий, як граніт; твердий, як камінь; твердий, як кістка; твердий, як кора; твердий, як корінь; твердий, як кремінь; твердий як луб (про тканини)

(про характер людини): всеможний, граніт (перен.), злютований, камінь (т.с.), кремінь (т.с.), невблаганний, невмолимий, невпокірний, незборимий, незборний, незворушний, нездоланний, незламний, незломний, необорний, непереборний, непоборний, неподоланний, непохитний, неприступний, нескоренний, нескорний, несхитний, скеля, стійкий

Фразеологічні синоніми: залізні нерви; з характером; міцний горішок; сталеві нерви; стальнінерви; твердий горішок; твердий характер

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердий — (протилежний до м'якого, рідкого, газоподібного) тугий, затвердлий, затверділий, цупкий, (з певною еластичністю) пружний, пружинистий, розм. пружистий. Словник синонімів Полюги
  2. твердий — тверди́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. твердий — Не рідкий, не газуватий, с. твердий, як камінь; (грунт) не м'який; (сніг) затужавілий, ствердлий; (на дотик) цупкий, тугий; (сон) міцний; (- руки) дужий, сильний; (лад) непохитний; (- вдачу) незламний, стійкий; (- серце) суворий; (намір) невідкличний... Словник синонімів Караванського
  4. твердий — ТВЕРДИ́Й, а́, е́. 1. Здатний зберігати в сталих умовах свою форму та розмір на відміну від рідкого та газоподібного; протилежне рідкий, газоподібний. Словник української мови у 20 томах
  5. твердий — тверди́й 1. міцний, глибокий (про сон) 2. переконаний; незламний (про людину)||здецидований 3. долар (ст): Ви там мусите вже бути, певне, полковником і маєте протекцію. Я вам віддячуся твердими. Думаю, що негайно мене порятуєте, як довідаєтесь, що я чоловік Мелянії. Рятуйте! (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. твердий — -а, -е. 1》 Здатний зберігати у сталих умовах свою форму і розмір на відміну від рідкого та газоподібного; прот. рідкий, газоподібний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. твердий — ма́ти міцни́й (тверди́й, до́брий і т. ін.) ґрунт під нога́ми. Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Фразеологічний словник української мови
  8. твердий — ВИТРИВА́ЛИЙ (здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження), СТІЙКИ́Й, ТВЕРДИ́Й, ЖИВУ́ЧИЙ, ТЕРПЛЯ́ЧИЙ, ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, ТЕРПЛИ́ВИЙ рідко, ЖИВКИ́Й рідко, ДВОЖИ́ЛЬНИЙ розм. Микола був русявим, симпатичним хлопцем.. Словник синонімів української мови
  9. твердий — Тверди́й, -да́, -де́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. твердий — ТВЕРДИ́Й, а́, е́. 1. Здатний зберігати в сталих умовах свою форму та розмір на відміну від рідкого та газоподібного; протилежне рідкий, газоподібний. Словник української мови в 11 томах