1. Словник української мови у 20 томах

твердошкірий

ТВЕРДОШКІ́РИЙ, а, е.

Який має тверду шкіру.

Він з'їв скибку твердошкірої, як гарбуз дині й, подякувавши господареві та перепросивши, що мусить поспішати, з приємністю звівся на ноги (Б. Антоненко-Давидович);

* Образно. Вік їхній редакторський був дуже короткий – як спалах метеорита в нічному небі. На їхнє місце приходили твердокамінні і твердошкірі, і дуже “правильні” товариші (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердошкірий — твердошкі́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. твердошкірий — -а, -е. У якого тверда шкіра. Великий тлумачний словник сучасної мови