творчий

ТВО́РЧИЙ, а, е.

1. Стос. до творчості (у 1, 2 знач.).

І все було палким в годину творчу: І небо, і земля, і камінь, і різець, І серце майстра (Леся Українка);

Для творчої роботи кращі умови важко собі й уявити: чудова бібліотека, віковий парк... (А. Головко);

Творчий доробок письменника;

// Власт. творчості.

Для творчої манери П. Панча властиве й уміле використання .. образно-словесних засобів і лексем (з наук. літ.);

Учений, взагалі будь-яка людина творчої професії – це свого роду артист, який має більшу потребу в публіці, ніж вона – в ньому (з наук.-попул. літ.);

// Який містить елементи нового, щось удосконалює, розвиває, збагачує; пройнятий творчістю (у 1 знач.).

Павло Тичина завжди був у творчих пошуках (з навч. літ.);

Бажано.., щоб перекладач не був ремісником, який перекладає все, що йому замовлять перекласти, щоб тут доконче був момент творчого вибору (М. Рильський);

// Який буває в процесі творчості, зумовлений нею.

[Ковшик:] Уже вечоріє. Кидайте роботу [малювати]. [Верба:] Зараз. Я сьогодні в такому творчому настрої, що одірватись не можу (О. Корнійчук);

Не знав ніяких творчих мук Цей кандидат Данило Жук (С. Олійник).

2. Здатний до творчості (у 1 знач.); який творить.

Ваша творча душа, напоєна народними голосами, Ваше чутке серце .. поривали Вас на інші праці (Панас Мирний);

[Вольдемар:] Я творча натура, .. природжений танцюрист (З. Мороз);

Творча уява – процес значно складніший і важчий, ніж відтворювальна уява (з навч. літ.);

Треба піднімати народ з вікового сну, будити творчі сили його (П. Колесник).

3. Прикм. до творе́ць 1.

Я був головою Всесоюзної творчої секції працівників кіно (О. Довженко);

// Власт. творцеві; такий, як у творця.

Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці – тремтячі і нервові (Ю. Яновський);

Творче чуття.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. творчий — тво́рчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. творчий — (- світотворення) світотворчий; (стиль) мистецький, образотворчий, п! АРТИСТИЧНИЙ; (вечір) авторський; (що творить-будує) будівничий, конструктивний. Словник синонімів Караванського
  3. творчий — [творчией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
  4. творчий — -а, -е. 1》 Стос. до творчості (у 1, 2 знач.). Творчий доробок письменника. || Власт. творчості. || Який містить елементи нового, щось удосконалює, розвиває, збагачує; пройнятий творчістю (у 1 знач.). || Який буває в процесі творчості, зумовлений нею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. творчий — ТВО́РЧИЙ (який створює щось), БУДІВНИ́Й, БУДІВНИ́ЧИЙ. Творчі вчителі жадають і від учнів творчої думки, творчого осмислення прочитаного чи прослуханого (М. Рильський); Переможе народ, і почнеться на землі нашій велика будівнича робота, нове життя (І. Цюпа). Словник синонімів української мови
  6. творчий — Тво́рчий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. творчий — ТВО́РЧИЙ, а, е. 1. Стос. до творчості (у 1, 2 знач.). І все було палким в годину творчу: І небо, і земля, і камінь, і різець, І серце майстра (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. творчий — Тво́рчий, -а, -е Творческій. Словник української мови Грінченка