1. Словник української мови у 20 томах

творчо

ТВО́РЧО.

Присл. до тво́рчий 1, 2.

Епічні засоби зображення, властиві українській народній думі та історичній пісні, Олександр Довженко творчо переніс у сучасне кіно (з навч. літ.);

І. Котляревський і М. Гоголь відібрали і творчо використали ті теми, образи, прийоми давньої української драматургії, які виявилися найбільш вдалими, найбільш життєвими (з наук. літ.);

Треба творчо підходити до застосування того чи іншого агротехнічного заходу, перевірити окремі положення у виробничих умовах (з наук. літ.);

Творчо обдарована людина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. творчо — тво́рчо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. творчо — Присл. до творчий 1), 2). Творчо обдарована людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. творчо — ТВО́РЧО. Присл. до тво́рчий 1, 2. Геніальний продовжувач справи Маркса, Володимир Ілліч Ленін в нових історичних умовах творчо розвинув марксизм, підніс його на вищий ступінь (Ком. Укр., 4, 1960, 3); І. Котляревський і... Словник української мови в 11 томах