творчо
ТВО́РЧО. Присл. до тво́рчий 1, 2.
Геніальний продовжувач справи Маркса, Володимир Ілліч Ленін в нових історичних умовах творчо розвинув марксизм, підніс його на вищий ступінь (Ком. Укр., 4, 1960, 3);
І. Котляревський і М. Гоголь відібрали і творчо використали ті теми, образи, прийоми давньої української драматургії, які виявилися найбільш вдалими, найбільш життєвими (Рад. літ-во, 1, 1963, 113);
Треба творчо підходити до застосування того чи іншого агротехнічного заходу, перевірити окремі положення у виробничих умовах (Хлібороб Укр., 2, 1954, 8);
Творчо обдарована людина.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- творчо — тво́рчо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- творчо — ТВО́РЧО. Присл. до тво́рчий 1, 2. Епічні засоби зображення, властиві українській народній думі та історичній пісні, Олександр Довженко творчо переніс у сучасне кіно (з навч. літ.); І. Котляревський і... Словник української мови у 20 томах
- творчо — Присл. до творчий 1), 2). Творчо обдарована людина. Великий тлумачний словник сучасної мови