1. Словник української мови у 20 томах

тебаїн

ТЕБАЇ́Н, у, ч., хім.

Органічна сполука, алкалоїд, який міститься в олії і є отрутою.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тебаїн — -у, ч. Органічна сполука, алкалоїд; міститься в опії. Судомна отрута. Є сировиною для виробництва лікарських препаратів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. тебаїн — Органічна сполука, алкалоїд, міститься в опії. Т. – судорожна отрута. Застосовують як сировину у виробництві лікарських препаратів. Від грецької назви давньоєгипетського м. Фів – Тебай. Словник іншомовних слів Мельничука