тебаїн

тебаї́н

-у, ч.

Органічна сполука, алкалоїд; міститься в опії. Судомна отрута. Є сировиною для виробництва лікарських препаратів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тебаїн — ТЕБАЇ́Н, у, ч., хім. Органічна сполука, алкалоїд, який міститься в олії і є отрутою. Словник української мови у 20 томах
  2. тебаїн — Органічна сполука, алкалоїд, міститься в опії. Т. – судорожна отрута. Застосовують як сировину у виробництві лікарських препаратів. Від грецької назви давньоєгипетського м. Фів – Тебай. Словник іншомовних слів Мельничука