текучий
ТЕКУ́ЧИЙ, а, е.
1. Проточний, який тече (у 1, 2 знач.).
Ксеня задумано дивилася в текучу воду (В. Бабляк).
2. рідко. Який рухається суцільною масою, лавиною.
Не раз з'явиться вона [Комишанка] хлопцеві в снах і виникне в його спраглій уяві, проблисне розкішшю верб надбережних, їхнім важким текучим сріблом над тихими водами комишанського затону... (О. Гончар);
Тепер я певний, що то з того посіву зійшла срібна сітка вівсів, гнеться й блищить, мов шабля, довговусий ячмінь, пливе текуча вода пшениці (М. Коцюбинський).
3. Те саме, що пли́нний 1; рідкий.
При такому величезному тискові метали змінюють свої механічні та фізичні властивості і стають текучими, як рідина (з наук.-попул. літ.);
Якщо в лавах мало кремнезему, вони дуже рідкі, рухливі, текучі, під час виверження далеко розтікаються по земній поверхні (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- текучий — теку́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- текучий — (- води) біжучий, проточний; (- рідину) рідкий, плинний, р. течкий. Словник синонімів Караванського
- текучий — 1. плинний, плавний, плавкий, проточний 2. поточний, біжучий, сучасний, теперішній Словник чужослів Павло Штепа
- текучий — -а, -е. 1》 Проточний, який тече (у 1, 2 знач.). 2》 рідко. Який рухається суцільною масою, лавиною. 3》 Те саме, що плинний 1); рідкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- текучий — ПРОТО́ЧНИЙ (ПРОТІ́ЧНИЙ рідше) (про воду, водойму — який тече, не стоячий), ТЕКУ́ЧИЙ, БІГУ́ЧИЙ, БІЖУ́ЧИЙ. — Щоб не пересихала (річка), її в селах греблями перепиняють — роблять проточні ставки (О. Сизоненко); Озеро невелике, з півтора кілометра. Словник синонімів української мови
- текучий — Теку́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- текучий — ТЕКУ́ЧИЙ, а, е. 1. Проточний, який тече (у 1, 2 знач.). Ксеня задумано дивилася в текучу воду (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 128). 2. рідко. Який рухається суцільною масою, лавиною. Словник української мови в 11 томах
- текучий — Текучий, -а, -е Текущій. Текуча вода. Словник української мови Грінченка