1. Словник української мови в 11 томах

текучий

ТЕКУ́ЧИЙ, а, е.

1. Проточний, який тече (у 1, 2 знач.).

Ксеня задумано дивилася в текучу воду (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 128).

2. рідко. Який рухається суцільною масою, лавиною.

Нарешті, зібравшись з духом, він шугнув у текучий натовп (Гончар, І, 1959, 45).

3. Те саме, що пли́нний 1; рідкий.

При такому величезному тискові метали змінюють свої механічні та фізичні властивості і стають текучими, як рідина (Наука.., 12, 1964, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. текучий — теку́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. текучий — (- води) біжучий, проточний; (- рідину) рідкий, плинний, р. течкий. Словник синонімів Караванського
  3. текучий — 1. плинний, плавний, плавкий, проточний 2. поточний, біжучий, сучасний, теперішній Словник чужослів Павло Штепа
  4. текучий — ТЕКУ́ЧИЙ, а, е. 1. Проточний, який тече (у 1, 2 знач.). Ксеня задумано дивилася в текучу воду (В. Бабляк). 2. рідко. Який рухається суцільною масою, лавиною. Словник української мови у 20 томах
  5. текучий — -а, -е. 1》 Проточний, який тече (у 1, 2 знач.). 2》 рідко. Який рухається суцільною масою, лавиною. 3》 Те саме, що плинний 1); рідкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. текучий — ПРОТО́ЧНИЙ (ПРОТІ́ЧНИЙ рідше) (про воду, водойму — який тече, не стоячий), ТЕКУ́ЧИЙ, БІГУ́ЧИЙ, БІЖУ́ЧИЙ. — Щоб не пересихала (річка), її в селах греблями перепиняють — роблять проточні ставки (О. Сизоненко); Озеро невелике, з півтора кілометра. Словник синонімів української мови
  7. текучий — Теку́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. текучий — Текучий, -а, -е Текущій. Текуча вода. Словник української мови Грінченка