телеграфний

ТЕЛЕГРА́ФНИЙ, а, е.

1. Прикм. до телегра́ф.

Грім падав на телеграфні стовпи (І. Нечуй-Левицький);

Праворуч побігла закрутом залізнична колія з телеграфними стовпами, а просто перед нами лежали безкраїми просторами неорані ниви (Б. Антоненко-Давидович);

Начальник відділу .. прочитав наліплену на сірий папір телеграфну стрічку (Л. Первомайський);

Гудів лірично телеграфний дріт... Виростали тіні від стовпів (Я. Качура);

// Здійснюваний за допомогою телеграфу.

Тепер за допомогою космічних апаратів можна здійснювати не тільки наддалекі телепередачі, але й телеграфний і телефонний зв'язок (з наук.-попул. літ.);

Тональне телеграфування змінними струмами дало змогузамість однієї телефонної розмови здійснювати 18 телеграфних зв'язків (з наук.-попул. літ.);

// Переданий телеграфом.

Телеграфний наказ;

// Признач. для телеграфування.

Другий урок відбувався в класі зв'язку. Столи з телефонними апаратами, телеграфні ключі, скатки проводу (І. Багмут);

Він спробував було пірнути в роботу і старанно заходився скручувати телеграфну бинду, записувати зміст телеграм, але анкета не давала йому спокою (Б. Антоненко-Давидович);

// Який займається передачею повідомлень по телеграфу.

Телеграфна контора.

2. перен. Подібний до повідомлень, що передаються телеграфом; який характеризується стислістю.

Стиль заміток, статей і нарисів був [під час війни] гранично короткий, майже телеграфний (В. Кучер).