телеграф

ТЕЛЕГРА́Ф, у, ч.

1. Вид зв'язку, що забезпечує швидке передавання та приймання повідомлень на великі відстані (по проводах, по радіо або оптичними засобами).

Полив дощ як з відра .. Не видно було навіть понад шляхом стовпів телеграфу (І. Нечуй-Левицький);

Підвода до Ворохти, яку я замовив по телеграфу, не прийшла, і я мусив ночувати в Ворохті (М. Коцюбинський).

2. Апарат, що забезпечує передавання й приймання на віддалі різних повідомлень.

Гарячково стукав, поспішався телеграф (В. Еллан-Блакитний);

Ширить тривогу телеграф. У телеграфістів швидкі руки (О. Довженко).

3. Установа зв'язку, обладнана комплексом пристроїв для телеграфного зв'язку.

Вона швиденько написала кілька слів на клаптику паперу, хутенько вбралась і поїхала сама на телеграф (Леся Українка);

Ясень заходить на телеграф, бере бланки і посилає телеграми: додому, на Україну, в рідний університет (Ю. Бедзик);

Вийшовши з університету і шукаючи посади, потрапив у телеграф, де й прослужив .. коло 2 років (В. Самійленко);

Перед дверима телеграфу, за низенькою огорожею, цвіте дбайливо викоханий квітник (В. Козаченко);

// Працівники такої установи.

– Уряд не зможе їм [козакам] вчасно подати допомогу. Та ще саме тепер, коли .. страйкує телеграф – не передає накази (А. Головко).

△ (1) Маши́нний телегра́ф – пристрій, за допомогою якого здійснюється зв'язок командних пунктів корабля з машинним відділенням.

Командир корабля береться за .. ручку машинного телеграфу і ставить стрілку на “повний вперед” (Д. Ткач).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. телеграф — телегра́ф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. телеграф — -у, ч. 1》 Вид зв'язку, що забезпечує швидке передавання та приймання повідомлень на відстані (дротами, по радіо чи оптичними засобами). 2》 Апарат, що передає та приймає такі повідомлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. телеграф — телегра́ф (від теле... і ...граф) 1. Апарат, що забезпечує передавання й приймання на віддалі (по проводах або радіо, оптичними засобами) різних повідомлень. 2. Підприємство зв’язку, обладнане комплексом пристроїв для телеграфного зв’язку. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. телеграф — Пристрій для передавання на віддаль повідомлення у вигляді писемних знаків; повідомлення в передавальному апараті перетворюється на електричні імпульси (елементи телеграфної азбуки), пересилається телекомунікаційним каналом (зазвичай... Універсальний словник-енциклопедія
  5. телеграф — Телегра́ф, -фу; -гра́фи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. телеграф — ТЕЛЕГРА́Ф, у, ч. 1. Вид зв’язку, що забезпечує швидке передавання та приймання повідомлень на відстані (по проводах, по радіо або оптичними засобами). Полив дощ як з відра.. Не видно було навіть понад шляхом стовпів телеграфу (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. телеграф — Телеграф, -фу м. Телеграфъ. Гн. І. 47. Словник української мови Грінченка