телеграф
телегра́ф
(від теле... і ...граф)
1. Апарат, що забезпечує передавання й приймання на віддалі (по проводах або радіо, оптичними засобами) різних повідомлень.
2. Підприємство зв’язку, обладнане комплексом пристроїв для телеграфного зв’язку.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- телеграф — телегра́ф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- телеграф — ТЕЛЕГРА́Ф, у, ч. 1. Вид зв'язку, що забезпечує швидке передавання та приймання повідомлень на великі відстані (по проводах, по радіо або оптичними засобами). Полив дощ як з відра .. Не видно було навіть понад шляхом стовпів телеграфу (І. Словник української мови у 20 томах
- телеграф — -у, ч. 1》 Вид зв'язку, що забезпечує швидке передавання та приймання повідомлень на відстані (дротами, по радіо чи оптичними засобами). 2》 Апарат, що передає та приймає такі повідомлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- телеграф — Пристрій для передавання на віддаль повідомлення у вигляді писемних знаків; повідомлення в передавальному апараті перетворюється на електричні імпульси (елементи телеграфної азбуки), пересилається телекомунікаційним каналом (зазвичай... Універсальний словник-енциклопедія
- телеграф — Телегра́ф, -фу; -гра́фи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- телеграф — ТЕЛЕГРА́Ф, у, ч. 1. Вид зв’язку, що забезпечує швидке передавання та приймання повідомлень на відстані (по проводах, по радіо або оптичними засобами). Полив дощ як з відра.. Не видно було навіть понад шляхом стовпів телеграфу (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- телеграф — Телеграф, -фу м. Телеграфъ. Гн. І. 47. Словник української мови Грінченка