телеграф

ТЕЛЕГРА́Ф, у, ч.

1. Вид зв’язку, що забезпечує швидке передавання та приймання повідомлень на відстані (по проводах, по радіо або оптичними засобами).

Полив дощ як з відра.. Не видно було навіть понад шляхом стовпів телеграфу (Н.-Лев., II, 1956, 390);

Підвода до Ворохти, яку я замовив по телеграфу, не прийшла, і я мусив ночувати в Ворохті (Коцюб., III, 1956, 365);

По телеграфу прийнято з Москви Указ уряду про присвоєння Поліщукові звання Героя Радянського Союзу (Гончар, III, 1959, 35).

2. Апарат, що передає та приймає такі повідомлення.

Гарячково стукав, поспішався телеграф (Еллан, І, 1958, 76);

Ширить тривогу телеграф. У телеграфістів швидкі руки (Довж., І, 1958, 53).

3. Установа зв’язку, що приймає та передає такі повідомлення, а також будинок, у якому вона міститься.

Вона швиденько написала кілька слів на клаптику паперу, хутенько вбралась і поїхала сама на телеграф (Л. Укр., III, 1952, 515);

Вийшовши з університету і шукаючи посади, потрапив у телеграф, де й прослужив.. коло 2 років (Сам., II, 1958, 389);

Перед дверима телеграфу, за низенькою огорожею, цвіте дбайливо викоханий квітник (Коз., Нові Потоки, 1948, 3);

// Працівники такої установи.

— Уряд не зможе їм [козакам] вчасно подати допомогу. Та ще саме тепер, коли.. страйкує телеграф — не передає накази (Головко, II, 1957, 312).

∆ Бездро́товий телегра́ф — те саме, що радіотелегра́ф; Маши́нний телегра́ф — пристрій, за допомогою якого здійснюється зв’язок командних пунктів корабля з машинним відділенням.

Командир корабля береться за.. ручку машинного телеграфу і ставить стрілку на «повний вперед» (Ткач, Крута хвиля, 1956, 299).