1. Словник української мови у 20 томах

теленькання

ТЕЛЕ́НЬКАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. теле́нькати та звуки, утворювані цією дією.

Він так любить .. слухати, як хрупотить сніг під кінськими копитами й теленькання дзвінків розноситься широко по білих нивах (Н. Кобринська);

Марія не чула скигління доньки, повільно йшла на переривчасте теленькання дзвону, з заздрістю, подивом і боязню дивилася на людей, що не боялися йти на його поклик (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теленькання — теле́нькання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. теленькання — -я, с., розм. Дія за знач. теленькати та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. теленькання — ТЕЛЕ́НЬКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. теле́нькати та звуки, утворювані цією дією. Він так любить.. слухати, як хрупотить сніг під кінськими копитами й теленькання дзвінків розноситься широко по білих нивах (Кобр., Вибр., 1954, 29). Словник української мови в 11 томах
  4. теленькання — Теленькання, -ня с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье. Словник української мови Грінченка