теленькання
ТЕЛЕ́НЬКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. теле́нькати та звуки, утворювані цією дією.
Він так любить.. слухати, як хрупотить сніг під кінськими копитами й теленькання дзвінків розноситься широко по білих нивах (Кобр., Вибр., 1954, 29).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me