телятник
ТЕЛЯ́ТНИК, а, ч.
1. Хлів для телят.
Телятник стояв на краю формівського двору, і перед Ладимиром аж ген-ген до села зелено степився розцяцькований ясно-блакитними улоговинами луг (В. Дрозд).
2. Той, хто доглядає телят.
В артілі створено з відібраних теличок ремонтну групу, яку доручено доглядати одному з кращих телятників (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- телятник — теля́тник 1 іменник чоловічого роду хлів теля́тник 2 іменник чоловічого роду, істота той, хто доглядає телят Орфографічний словник української мови
- телятник — -а, ч. 1》 Хлів для телят. 2》 Той, хто доглядає телят. Великий тлумачний словник сучасної мови
- телятник — ТЕЛЯ́ТНИК, а, ч. 1. Хлів для телят. Нема панських дворів,.. а єсть колгоспні двори, де під просторими навісами — різноманітний сільськогосподарський реманент, а по краях того двору — величезні стайні, корівники, телятники… (Вишня, II, 1956, 8). Словник української мови в 11 томах