телятник
ТЕЛЯ́ТНИК, а, ч.
1. Хлів для телят.
Нема панських дворів,.. а єсть колгоспні двори, де під просторими навісами — різноманітний сільськогосподарський реманент, а по краях того двору — величезні стайні, корівники, телятники… (Вишня, II, 1956, 8).
2. Той, хто доглядає телят.
В артілі створено з відібраних теличок ремонтну групу, яку доручено доглядати одному з кращих телятників (Колг. Укр., 2, 1959, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- телятник — теля́тник 1 іменник чоловічого роду хлів теля́тник 2 іменник чоловічого роду, істота той, хто доглядає телят Орфографічний словник української мови
- телятник — ТЕЛЯ́ТНИК, а, ч. 1. Хлів для телят. Телятник стояв на краю формівського двору, і перед Ладимиром аж ген-ген до села зелено степився розцяцькований ясно-блакитними улоговинами луг (В. Дрозд). 2. Той, хто доглядає телят. Словник української мови у 20 томах
- телятник — -а, ч. 1》 Хлів для телят. 2》 Той, хто доглядає телят. Великий тлумачний словник сучасної мови