темник

ТЕ́МНИК¹, а, ч.

1. Директивний документ для керівництва українських ЗМІ щодо відповідного подання ними позитивної чи негативної інформації.

Закриті директиви, які згодом отримали назву “темник”, початково з'явились восени 2001 р. в період підготовки до парламентської виборчої компанії 2002 р. на декількох українських каналах (з Інтернету);

Темники приходили по факсу на звичайному папері, без бланків (з газ.).

2. Список або збірник рекомендованих тем для рефератів, досліджень і т. ін.

У кінці року на заводі склали темник для раціоналізаторів і винахідників (з газ.).

ТЕ́МНИ́К¹, те́мника́, ч.

Те саме, що зимівни́к 1.

ТЕ́МНИК², а, ч., іст.

Татарський військовий начальник, який командував десятитисячним військом.

Кожне володіння повинно було давати Чингіс-ханові певну кількість воїнів. Тому володіння ці мали назви за чисельністю загонів, що вони виставляли: сотня, тисяча, тьма (десять тисяч), і васали поділялися на сотників, тисячників і темників (з навч. літ.);

Менгу-хан! Двоюрідний брат і темник Батия! Недобра слава йшла про нього по Степу – жорстоким, невблаганним був він (В. Малик).

ТЕ́МНИ́К², а́, ч., розм.

Погріб, винний льох.

Вона, тривожачись, тепер побоюється йти до зимарки, на другій половині якої в темнику стоїть дев'ятиденний навар із вовчого лика (М. Стельмах).