темниченька
ТЕМНИ́ЧЕНЬКА, и, ж., нар.-поет.
Зменш.-пестл. до темни́ця.
А князь того не знав, бо якби знав, то і в темницю дочку завдав би... Он завдав би у темниченьку Свою дочку-єдиниченьку (Б. Грінченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- темниченька — темни́ченька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- темниченька — -и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до темниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- темниченька — Темниця, -ці ж. 1) Темная комната. Шиють шевчики у світлиці, а кравчики у темниці. н. п. Шейк. 2) Темница, тюрьма. Там стояла темниця кам'яная. Що у тій то темниці пробувало сімсот козаків, бідних невольників. АД. І. 230. Словник української мови Грінченка