темпераментний
ТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, а, е.
Дуже запальний, пристрасний.
У навчанні і в роботі Серга був пристрасний і темпераментний до краю. Почувши на лекції якусь нову, свіжу думку, він не міг всидіти на стільці (О. Гончар);
Темпераментна, непосидяча Таня була протилежністю спокійній, розсудливій Ніні (із журн.);
Ті, хто був на першому святі фольклору, напевно запам'ятали темпераментних грузинських танцюристів з ансамблю “Арагві”, котрі не поступалися за майстерністю своїм дорослим колегам (з газ.);
// Виконуваний темпераментно.
На ній [естраді] витанцьовує темпераментну лезгінку група танцюристів у національних костюмах (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- темпераментний — темпера́ментний прикметник Орфографічний словник української мови
- темпераментний — (хто) неврівноважений, гарячий, запальний, пристрасний, жагучий. Словник синонімів Караванського
- темпераментний — див. жвавий Словник синонімів Вусика
- темпераментний — Горячий, запальний, оприскливий Словник чужослів Павло Штепа
- темпераментний — -а, -е. Дуже запальний, пристрасний. || Виконуваний темпераментно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- темпераментний — ПРИ́СТРАСНИЙ (про людину — здатний на сильні почуття; який відверто виявляє сильні почуття, не приховує їх), ТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, ПАЛКИ́Й, ФАНАТИ́ЧНИЙ, ГАРЯЧИЙ, ПОЛУМ'ЯНИЙ, ПОЛУМ'ЯНИ́СТИЙ рідше, ПЛОМЕНИ́СТИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, КИПУ́ЧИЙ, РЕТИ́ВИЙ фольк. Словник синонімів української мови
- темпераментний — ТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, а, е. Дуже запальний, пристрасний. Темпераментна, непосидяча Таня була протилежністю спокійній, розсудливій Ніні (В ім’я Вітч., 1954, 15); У навчанні і в роботі Серга був пристрасний і темпераментний до краю. Словник української мови в 11 томах