темпераментність

ТЕМПЕРА́МЕНТНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. темпера́ментний.

В його зовнішності відчувались впертість, наполегливість і в той же час темпераментність (М. Трублаїні);

В.Винниченко – з усією імпульсивністю, амбіційністю, темпераментністю його вдачі – був людиною, тісно пов'язаною з політичною боротьбою, революціонером-практиком, одним із лідерів української соціал-демократії, – і ця обставина теж позначалася на його творчості (з наук. літ.);

Виконавську манеру піаністки відзначає романтична схвильованість, темпераментність, глибоке розкриття образів (з газ.).