температура

ТЕМПЕРАТУ́РА, и, ж.

1. Ступінь нагріття чого-небудь; тепловий стан тіла, речовини.

Нічого нового він [лікар] мені не сказав: ванни ті ж самі, температури тієї ж самої (Леся Українка);

Коли прийшов час зварювання, температура металу вже сягала майже двохсот градусів (В. Собко);

При температурі води нижче 0° утворюються н крапельки, а маленькі кристалики (з наук.-попул. літ.);

// Ступінь прогрівання повітря в приміщенні або надворі.

Вчора привезли для мене з Неаполя керосинову грубку, .. і я, коли схочу, можу підняти температуру повітря в хаті до +16, 17° (М. Коцюбинський);

Із зниженням температури навколишнього середовища дрібні кровоносні судини, яких є багато в шкірі, рефлекторно звужуються (з навч. літ.);

Незнайомі гори зустріли їх різкою зміною температури (О. Гончар);

// чого. Ступінь теплоти тіла, речовини, який зумовлює в них певний процес.

Температура розжарення металу.

2. Ступінь теплоти тіла людини, що характеризує стан її здоров'я.

Вона плакати почала. Зміряла їй температуру, а в неї 40,2° (Леся Українка);

– Ну, що тут у вас? – підійшла Тоня. – До Марини: – Температури не міряли? – Наче нормальна, – сказала Марина (А. Головко);

Щось мені погано, і, напевне, трохи підвищена температура (О. Донченко);

Сьогодні він почував себе краще: спала гарячка, майже нормальна температура (М. Олійник);

// розм. Підвищений ступінь теплоти тіла при захворюванні; жар.

Раз у раз я почував її руку на своєму чолі. Видно, в мене була температура (Л. Смілянський).

(1) Кімна́тна температу́ра – звичайна температура житлового приміщення.

Ртуть випаровується навіть при кімнатній температурі (з наук.-попул. літ.).

△ (2) Абсолю́тна температу́ра, фіз. – температура, що вимірюється від абсолютного нуля; Абсолю́тний нуль температу́ри див. нуль;

(3) Крити́чна температу́ра, фіз. – температура речовини, коли зникає різниця між рідиною та парою.

Перед тим, як приступити до вимірювання критичної температури своїм методом, Надєждін з'ясував, який ступінь точності він може дати (з наук. літ.);

(4) Температу́ра замерза́ння – температура, при якій речовина (перев. вода) замерзає,.

Під впливом розчинених у ній речовин вода може змінювати свої властивості, зокрема точки температур замерзання (плавлення) і кипіння (з навч. літ.);

(5) Температу́ра пла́влення – температура, при якій речовина плавиться.

Слизькість льоду залежить .. від того, що температура плавлення льоду знижується при збільшенні тиску (з наук.-попул. літ.);

Температу́ра тве́рднення див. тве́рднення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. температура — температу́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. температура — -и, ж. 1》 Ступінь нагріття чого-небудь; тепловий стан тіла, речовини. || Ступінь прогрівання повітря в приміщенні або надворі. || чого. Ступінь теплоти тіла, речовини, який зумовлює в них певний процес. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. температура — температу́ра (від лат. temperatura – потрібна міра, правильне співвідношення) ступінь нагрітості (тепловий стан) тіла або середовища. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. температура — Фізич. величина, яка окреслює здатність макроскопічної системи (тіла) до теплопередачі; після стикання двох тіл з різними т. система з більшою т. передає тепло системі з нижчою т. аж до вирівнювання т.;... Універсальний словник-енциклопедія
  5. температура — ЖАР (підвищений ступінь теплоти тіла при захворюванні), ТЕМПЕРАТУ́РА розм., ГАРЯ́ЧКА розм., ВОГО́НЬ підсил. розм., ПАЛ підсил. розм., ЖАРА́ діал. (Мальванов:) У вас, напевно, жар (І. Кочерга); Видно, в мене була температура (Л. Словник синонімів української мови
  6. температура — Температу́ра, -ри; -ту́ри, -ту́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. температура — ТЕМПЕРАТУ́РА, и, ж. 1. Ступінь нагріття чого-небудь; тепловий стан тіла, речовини. Нічого нового він [лікар] мені не сказав: ванни ті ж самі, температури тієї ж самої (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах