температура

температу́ра

-и, ж.

1》 Ступінь нагріття чого-небудь; тепловий стан тіла, речовини.

|| Ступінь прогрівання повітря в приміщенні або надворі.

|| чого. Ступінь теплоти тіла, речовини, який зумовлює в них певний процес.

Абсолютна температура — температура за термодинамічною шкалою температур, визначена в кельвінах.

Критична температура — а) температура речовини в критичному стані; б) температура фазового переходу надпровідника з нормального стану в надпровідний.

Приведена температура — температура, що визначається відношенням термодинамічної температури речовини до її критичної температури.

Температура займання — найменша температура, при якій горюча речовина загоряється та продовжує стійко горіти від зовнішнього джерела займання.

Температура самозаймання — найменша температура, за якої горюча речовина загоряється без зовнішніх джерел займання в разі взаємодії з киснем повітря.

2》 Ступінь теплоти тіла людини, що характеризує стан її здоров'я.

|| розм. Підвищений ступінь теплоти тіла при захворюванні; жар.

Базальна температура — температура тіла, яка вимірюється вранці після сну до прийому їжі.

Ректальна температура — температура тіла, яка вимірюється шляхом введення термометра через задній прохід у пряму кишку.

Температура тіла — показник теплового стану організму людини та тварин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. температура — температу́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. температура — ТЕМПЕРАТУ́РА, и, ж. 1. Ступінь нагріття чого-небудь; тепловий стан тіла, речовини. Нічого нового він [лікар] мені не сказав: ванни ті ж самі, температури тієї ж самої (Леся Українка); Коли прийшов час зварювання... Словник української мови у 20 томах
  3. температура — температу́ра (від лат. temperatura – потрібна міра, правильне співвідношення) ступінь нагрітості (тепловий стан) тіла або середовища. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. температура — Фізич. величина, яка окреслює здатність макроскопічної системи (тіла) до теплопередачі; після стикання двох тіл з різними т. система з більшою т. передає тепло системі з нижчою т. аж до вирівнювання т.;... Універсальний словник-енциклопедія
  5. температура — ЖАР (підвищений ступінь теплоти тіла при захворюванні), ТЕМПЕРАТУ́РА розм., ГАРЯ́ЧКА розм., ВОГО́НЬ підсил. розм., ПАЛ підсил. розм., ЖАРА́ діал. (Мальванов:) У вас, напевно, жар (І. Кочерга); Видно, в мене була температура (Л. Словник синонімів української мови
  6. температура — Температу́ра, -ри; -ту́ри, -ту́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. температура — ТЕМПЕРАТУ́РА, и, ж. 1. Ступінь нагріття чого-небудь; тепловий стан тіла, речовини. Нічого нового він [лікар] мені не сказав: ванни ті ж самі, температури тієї ж самої (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах