темпоритм
ТЕМПОРИ́ТМ, у, ч., спец.
1. Ступінь швидкості руху, розвитку чогось з врахуванням рівномірного чергування якихось елементів.
Щоб забезпечити якість спектаклю необхідно відчувати темпоритм, органічно увійти в канву вистави (з газ.);
Різні сценічні обставини, темпоритм ролі, вистави тощо зумовлюють і акторську вимову (з наук. літ.).
2. Періодичне повторення яких-небудь елементів тексту у певному темпі.
Для колискових пісень момент настроювання на темпоритм припадає на наголошений склад стопи (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me