темрява

ТЕ́МРЯВА, и, ж.

1. Відсутність світла, освітлення; пітьма, темнота.

А на світ насувала темрява. Зайшло сонце за обрієм, покинуло землю (Б. Грінченко);

Він забув, що то є темрява, бо й ночі осяював блиском своєї душі (В. Підмогильний);

Панько вийшов на двір, а там така темрява, хоть око виколи: носа свого не видко (Л. Мартович);

Галли повзли по кущах, добиралися вже до фортеці, Маючи добру заслону у темряві чорної ночі (М. Зеров);

// Темне, не освітлене або погано освітлене місце, не освітлений простір.

Із темряви раптом виринула жіноча постать (А. Головко);

Дівчатка заворушилися, мов прокинулись од сну, напружили зір, вдивляючись у нічну темряву, але нічого не бачили;

Дівчатка заворушилися, мов прокинулись од сну, напружили зір, вдивляючись у нічну темряву, але нічого не бачили (Григорій Тютюнник).

2. перен. Щось незрозуміле, невідоме.

Перші кроки українського театру, як і слід чекати, поки що для нас оповиті темрявою (з наук. літ.).

3. перен. Відсталість, некультурність, неписьменність.

Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри у людей, у перемогу всього світлого над темрявою і злом (М. Коцюбинський);

У Мар'янівці ми тяжко бідували, жили в найманій хаті, на чужій садибі – поміщика Бредюкова. У самому селі – злидні, темрява, варварство, з горілкою, бійкою (з мемуарної літ.);

Народ потягся до книжки, до світла, прагнучи якнайшвидше покінчити... з неписьменністю і темрявою (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

темрява

Значення в інших словниках