1. Словник української мови в 11 томах

темрява

ТЕ́МРЯВА, и, ж.

1. Відсутність світла, освітлення; пітьма, темнота.

А на світ насувала темрява. Зайшло сонце за обрієм, покинуло землю (Гр., II, 1963, 431);

Панько вийшов на двір, а там така темрява, хоть око виколи: носа свого не видко (Март., Тв., 1954, 158);

Галли повзли по кущах, добиралися вже до фортеці, Маючи добру заслону у темряві чорної ночі (Зеров, Вибр., 1966, 256);

// Темне, не освітлене або погано освітлене місце, не освітлений простір.

Із темряви раптом виринула жіноча постать (Головко, II, 1957, 575);

Комвзводу побіг у темряву (Тют., Вир, 1964, 528).

◊ Кромі́шня те́мрява див. кромі́шній.

2. перен. Щось незрозуміле, невідоме.

Перші кроки українського театру, як і слід чекати, поки що для нас оповиті темрявою (Від давнини.., І, 1960, 159).

3. перен. Відсталість, некультурність, неписьменність.

Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри у людей, у перемогу всього світлого над темрявою і злом (Коцюб., III, 1956, 281);

У Мар’янівці ми тяжко бідували, жили в найманій хаті, на чужій садибі — поміщика Бредюкова. У самому селі — злидні, темрява, варварство, з горілкою, бійкою (Минуле укр. театру, 1953, 11);

Народ потягся до книжки, до світла, прагнучи якнайшвидше покінчити… з неписьменністю і темрявою (Цюпа, Україна.., 1960, 66);

Безпросвітня темрява тяжіла над трудовим людом. Можливість вчитися мали лише діти заможних (Ком. Укр., 6, 1968, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. темрява — (відсутність світла) тьма, темнота, пітьма, (з туманом) морок, мла. Словник синонімів Полюги
  2. темрява — те́мрява іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. темрява — (абсолютна відсутність світла) кромішня пітьма (темрява); єгипетська тьма, заст. І сниться їм, бідним [черв’якам], у пітьмі кромішній, Десь сонце горить у всім чарі весни (Франко, 10, 1954... Словник фразеологічних синонімів
  4. темрява — Пітьма, морок, мряка, жм. потемок, потемки, (напівморок) стума; П. відсталість, некультурність, неписьменність; темнота, темінь, тьма. Словник синонімів Караванського
  5. темрява — Беззоряність, безмісяччя, безпроглядність, безпрогляддя, безпросвітність, безпросвіття, дрімучість, змерк, змирк, змрік, змрок, имла, імла, мла, морок, мраки, мро, мрок, мрява, мрявиця, мряки, мряч, мрячня, напівімла, напівморок, напівтемінь... Словник синонімів Вусика
  6. темрява — ТЕ́МРЯВА, и, ж. 1. Відсутність світла, освітлення; пітьма, темнота. А на світ насувала темрява. Зайшло сонце за обрієм, покинуло землю (Б. Грінченко); Він забув, що то є темрява, бо й ночі осяював блиском своєї душі (В. Словник української мови у 20 томах
  7. темрява — -и, ж. 1》 Відсутність світла, освітлення; пітьма, темнота. || Темне, неосвітлене або погано освітлене місце, неосвітлений простір. 2》 перен. Щось незрозуміле, невідоме. 3》 перен. Відсталість, некультурність, неписьменність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. темрява — НЕВІ́ГЛАСТВО (недостатність або відсутність знань, необізнаність у якій-небудь галузі), НЕ́УЦТВО, НЕОСВІ́ЧЕНІСТЬ, НЕРОЗВИ́НЕНІСТЬ, СІ́РІСТЬ, ПІ́ТЬМА́ підсил., ТЕ́МРЯВА підсил., ТЕМНОТА́ розм. підсил., ТЬМА підсил. Словник синонімів української мови
  9. темрява — Те́мрява, -ви, -ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. темрява — Темрява, -ви ж. Мракъ, темнота, тьма. Роскинеш темряву — і ніч настане. К. Псал. 237. Очі згасли, і всю душу темрява окрила. К. Псал. 92. тьма-те́мрява. Безчисленное множество. Там він бачив, крий Боже, яку тьму-темряву всякої, превсякої птиці. Стор. МПр. 167. Словник української мови Грінченка