темрява

(абсолютна відсутність світла) кромішня пітьма (темрява); єгипетська тьма, заст.

І сниться їм, бідним [черв’якам], у пітьмі кромішній, Десь сонце горить у всім чарі весни (Франко, 10, 1954, с. 37); В кромішній темряві виринуло обличчя мого командира полку (Яновський, 2, 1954, с. 76); Такий туманний час тепер для Ялти невигідний.., світла на вулицях нема, а як скінчаться місячні ночі, то вже буде зовсім тьма єгипетська (Леся Українка, 5, 1956, с. 226).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. темрява — (відсутність світла) тьма, темнота, пітьма, (з туманом) морок, мла. Словник синонімів Полюги
  2. темрява — те́мрява іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. темрява — Пітьма, морок, мряка, жм. потемок, потемки, (напівморок) стума; П. відсталість, некультурність, неписьменність; темнота, темінь, тьма. Словник синонімів Караванського
  4. темрява — Беззоряність, безмісяччя, безпроглядність, безпрогляддя, безпросвітність, безпросвіття, дрімучість, змерк, змирк, змрік, змрок, имла, імла, мла, морок, мраки, мро, мрок, мрява, мрявиця, мряки, мряч, мрячня, напівімла, напівморок, напівтемінь... Словник синонімів Вусика
  5. темрява — ТЕ́МРЯВА, и, ж. 1. Відсутність світла, освітлення; пітьма, темнота. А на світ насувала темрява. Зайшло сонце за обрієм, покинуло землю (Б. Грінченко); Він забув, що то є темрява, бо й ночі осяював блиском своєї душі (В. Словник української мови у 20 томах
  6. темрява — -и, ж. 1》 Відсутність світла, освітлення; пітьма, темнота. || Темне, неосвітлене або погано освітлене місце, неосвітлений простір. 2》 перен. Щось незрозуміле, невідоме. 3》 перен. Відсталість, некультурність, неписьменність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. темрява — НЕВІ́ГЛАСТВО (недостатність або відсутність знань, необізнаність у якій-небудь галузі), НЕ́УЦТВО, НЕОСВІ́ЧЕНІСТЬ, НЕРОЗВИ́НЕНІСТЬ, СІ́РІСТЬ, ПІ́ТЬМА́ підсил., ТЕ́МРЯВА підсил., ТЕМНОТА́ розм. підсил., ТЬМА підсил. Словник синонімів української мови
  8. темрява — Те́мрява, -ви, -ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. темрява — ТЕ́МРЯВА, и, ж. 1. Відсутність світла, освітлення; пітьма, темнота. А на світ насувала темрява. Зайшло сонце за обрієм, покинуло землю (Гр., II, 1963, 431); Панько вийшов на двір, а там така темрява, хоть око виколи: носа свого не видко (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  10. темрява — Темрява, -ви ж. Мракъ, темнота, тьма. Роскинеш темряву — і ніч настане. К. Псал. 237. Очі згасли, і всю душу темрява окрила. К. Псал. 92. тьма-те́мрява. Безчисленное множество. Там він бачив, крий Боже, яку тьму-темряву всякої, превсякої птиці. Стор. МПр. 167. Словник української мови Грінченка