тендітненький

ТЕНДІ́ТНЕНЬКИЙ, а, е.

Зменш.-пестл. до тенді́тний.

– Оце бачив Катерину, що в школі ото порядкує. Каже, сьогодні нова вчителька з Києва приїхала. Молодесенька, каже, гарнесенька, тільки, .. занадто тендітненька городяночка (О. Копиленко);

І тоді він побачив її: стояла за два кроки од вітрини, великоока (очі яскраво-сині), дві коси спадали вниз. під хутро зимового пальта, накинутого на плечі, гарні жовто-рожеві плечі, руки її з тонкими, тендітненькими пальчиками (В. Дрозд).