тендітний

ТЕНДІ́ТНИЙ, а, е.

1. Тонкий, ніжний своєю будовою (про людину і тварину, їхнє тіло або частини тіла; про рослини та їх частини).

При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (М. Коцюбинський);

Олена стояла перед ним, зніяковіла й тендітна, як травинка. У білій сукенці, тонесенька в талії (Ірина Вільде);

– Будь здорова, – стиснув руками тендітні доньчині плечі (М. Стельмах);

Тендітні, полохливі косулі, прекрасні, як статуетки, на мить завмерли на тлі озимини (з газ.);

Він повільно розплющив очі і радісно вразився: просто над ним, вся в цвіту, розкинулась віттям тендітна яблунька (О. Гончар);

З'явилися проліски, ніжні, тендітні... (І. Нехода);

// Приємний на вигляд завдяки тонким рисам, досконалій формі; витончений.

– І що там мити? – подумала Христя, дивлячись, як і без того тендітні та білі руки натирав панич пахучим милом (Панас Мирний);

Потім вона [Майя] шелестіла своїми довгими віями, щулила очі і тараторила щось про свою тендітну фігурку (М. Хвильовий);

Королівна була ніжна, тендітна, дуже тонка, з невисокими грудьми, вузькими стегнами, білою шкірою тіла (С. Скляренко);

Фрося – тендітна, хустиною білою усе обличчя закрила, лиш очі блищать – не загоріти б! (А. Головко).

2. Фізично нерозвинутий.

Вона здавалась занадто вже тендітною для занять таким важким видом спорту (з наук.-попул. літ.);

// Слабкий, неміцний.

Зеленіє обабіч дороги перша ніжна весняна травичка, молодесенька, тендітна, ще не налита густим соком (Григорій Тютюнник);

// Уразливий, ніжний.

[Дремлюга:] А що сталось після засідання з Вернигорою? Чому він вийшов із кабінету, мов п'яний? [Пилип:] Серцевий припадок, знепритомнів у прийомній... [Дремлюга:] Невже? .. От тендітна душа!.. (О. Корнійчук);

Не зрозуміла [мати], що в Михайлика тендітна, жіноча вдача (З. Тулуб);

* Образно. Ніжна й тендітна [українська мова], а міцніша броньованої броні, бо єднає дух і тіло, бо їй в основі – непорочність, цнота й чистота (з наук. літ.);

// Із слабким здоров'ям.

Праця була тяжка, .. та Левантина хоч і була собі утла й тендітна, але не боялася ніякої праці (Б. Грінченко);

Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним – в обличчі ні кровинки, руки, мов тріски (О. Гончар).

3. Який має легкі, немасивні форми; зробл. з неміцного матеріалу.

Обережно, немов бере якусь надзвичайно тендітну річ, виймав старшина жереба (Леся Українка);

Лесь обережно сідає на краєчок тендітного кріселка і чогось зітхає (М. Стельмах);

Гострі черевички на високих каблуках під широкими шароварами видавались особливо тендітними і легкими (О. Гончар).

4. Незначний, слабкий за ступенем вияву; ледь відчутний.

Між гіллястими липами густіє темінь, і в ній кілька обмерзлих гіллячок колишуть тендітний кришталевий передзвін (М. Стельмах);

Над озером пливла м'яка й тендітна тиша. І тоді в селі дзвонили до Вечірні (М. Хвильовий).