тендітний

тенді́тний

-а, -е.

1》 Тонкий, ніжний своєю будовою (про людину і тварину, їхнє тіло або частини тіла; про рослини та їх частини).

|| Приємний на вигляд завдяки тонким рисам, досконалій формі; витончений.

2》 Фізично нерозвинутий.

|| Слабкий, неміцний.

|| Уразливий, ніжний.

|| Із слабким здоров'ям.

3》 Який має легкі, немасивні форми; зробл. з неміцного матеріалу.

4》 Незначний, слабкий за ступенем вияву; ледь відчутний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

тендітний — тенді́тний прикметник Орфографічний словник української мови
тендітний — Делікатний, витончений, ніжний; (- будову) тонкий, не масивний; (хто) крихкотілий, неміцний, слабкий; (- душу) діткливий, вразливий; (- міру вияву) ледь помітний <�відчутний>. Словник синонімів Караванського
тендітний — див. слабий; худий Словник синонімів Вусика
тендітний — [теин'д’ітнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
тендітний — ТЕНДІ́ТНИЙ, а, е. 1. Тонкий, ніжний своєю будовою (про людину і тварину, їхнє тіло або частини тіла; про рослини та їх частини). При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (М. Словник української мови у 20 томах
тендітний — ВИ́ТОНЧЕНИЙ (перев. про тіло та його частини — приємний на вигляд завдяки гарно, чітко окресленим рисам, завершеній формі), ДОСКОНА́ЛИЙ, ТЕНДІ́ТНИЙ, НІ́ЖНИЙ, ТОНКИ́Й, ДЕЛІКА́ТНИЙ, ВИ́ТОЧЕНИЙ, ТОЧЕ́НИЙ (з чіткими контурами). Словник синонімів української мови
тендітний — Тенді́тний, -на, -не (делікатний) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
тендітний — ТЕНДІ́ТНИЙ, а, е. 1. Тонкий, ніжний своєю будовою (про людину і тварину, їхнє тіло або частини тіла; про рослини та їх частини). При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
тендітний — Тендітний, -а, -е Нѣжный. Були тендітні при людях. Котл. Ен. III. 49. Словник української мови Грінченка