терапевт

ТЕРАПЕ́ВТ, а, ч.

Лікар, фахівець із внутрішніх хвороб; спеціаліст у галузі терапії.

Цей відомий фахівець-терапевт кінчив якраз пити вечірній чай у родинному колі й тихо віддавався спочинкові в кріслі коло столу (В. Підмогильний);

Пропонуються деякі заходи що до оптимізації навчального процесу в інтернатурі з педіатрії та аспекти підвищення якості викладання акушерства та гінекології. Значну увагу приділено особливостям післядипломної підготовки лікарських кадрів різного профілю, зокрема, терапевтів, хірургів, стоматологів, анестезіологів-реаніматологів, гастроентерологів, онкологів, радіологів та ін (з навч. літ.);

Лікар-терапевт Бублик за двадцять п'ять років своєї чесної роботи прийняв дев'яносто тисяч хворих (з навч. літ.);

Тут [у заводському пункті охорони здоров'я] приймають лікарі всіх спеціальностей: невропатолог, гінеколог, окуліст, фтизіатр, терапевт (з газ.).