1. Словник української мови в 11 томах

терапевт

ТЕРАПЕ́ВТ, а, ч. Лікар, фахівець із внутрішніх хвороб; спеціаліст у галузі терапії.

Лікар-терапевт Бублик за двадцять п’ять років своєї чесної роботи прийняв дев’яносто тисяч хворих (Укр. літ., 1957, 144);

Тут [у заводському пункті охорони здоров’я] приймають лікарі всіх спеціальностей: невропатолог, гінеколог, окуліст, фтизіатр, терапевт (Веч. Київ, 4.IV 1958, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терапевт — терапе́вт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. терапевт — див. ЛІКАР. Словник синонімів Караванського
  3. терапевт — Лікар, див. доктор Словник чужослів Павло Штепа
  4. терапевт — ТЕРАПЕ́ВТ, а, ч. Лікар, фахівець із внутрішніх хвороб; спеціаліст у галузі терапії. Цей відомий фахівець-терапевт кінчив якраз пити вечірній чай у родинному колі й тихо віддавався спочинкові в кріслі коло столу (В. Словник української мови у 20 томах
  5. терапевт — -а, ч. Лікар, фахівець із внутрішніх хвороб; спеціаліст у галузі терапії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. терапевт — Терапе́вт, -та; -пе́вти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)