тернистий

ТЕРНИ́СТИЙ, а, е.

1. Вкритий тернами, колючими заростями.

– До побачення, гори, полонини, тернисті відроги (Л. Забашта);

// Вкритий колючками, шпичаками (про рослину).

Тепер поставало питання, як вернутися назад, щоб не дертися знову крізь тернисті чагарі (Ю. Смолич).

2. перен. Сповнений труднощів, злигоднів, страждань; важкий (у 5 знач.) (про життєвий шлях людини).

Вона любила сю дівчину, немов свою рідну дитину, і думала, що вона ні за що в світі не повинна далі ступати тою тернистою й небезпечною дорогою (О. Кобилянська);

Присягався [Сагайдачний] не відступити з своєї путі, хоч яка б терниста й важка вона не була (З. Тулуб);

Це був точнісінько такий же драматичний гурток, в якому не далі як років шість тому починав і я свій тернистий артистичний шлях (Ю. Смолич);

Тернисту стежку болісних шукань Пройшов усю від краю і до краю (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тернистий — терни́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тернистий — (шлях) устелений терням. П. важкий, тяжкий, трудний, хресний, СТРАДНИЦЬКИЙ, повен труднощів <�страждань>. Словник синонімів Караванського
  3. тернистий — -а, -е. 1》 Вкритий тернами, колючими заростями. || Вкритий колючками, шпичаками (про рослину). 2》 перен. Сповнений труднощів, злигоднів, страждань; важкий (у 5 знач.) (про життєвий шлях людини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тернистий — Терни́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тернистий — ТЕРНИ́СТИЙ, а, е. 1. Вкритий тернами, колючими заростями. — До побачення, гори, полонини, тернисті відроги (Забашта, Вибр., 1958, 233); // Вкритий колючками, шпичаками (про рослину). Словник української мови в 11 томах
  6. тернистий — Тернистий, -а, -е Тернистый. Гн. І. 11. Словник української мови Грінченка