терниння
ТЕРНИ́ННЯ, я, с., збірн.
Терни, гілля терну.
Денис, хекаючи, приніс із балки оберемок сухого терниння, виціловував губами подряпані колючками пальці (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- терниння — терни́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- терниння — -я, с., збірн. Терни, гілля терну. Великий тлумачний словник сучасної мови
- терниння — ТЕРНИ́К (зарості терну; місце, поросле терном), ТЕРНИ́ мн., ТЕ́РНЯ, ТЕРНИ́НА, ТЕРНИ́ННЯ, ТЕРНИ́ЩА (ТЕРНИ́ЩЕ), ТЕРНОВИ́ЩЕ. Жінки хрестилися й метали грізні погляди на дітей, які занадто близько підбігали до тернику і наражались на небезпеку (Вас. Словник синонімів української мови
- терниння — ТЕРНИ́ННЯ, я, с., збірн. Терни, гілля терну. Денис, хекаючи, приніс із балки оберемок сухого терниння, виціловував губами подряпані колючками пальці (Тют., Вир, 1964, 288). Словник української мови в 11 томах