терниння

ТЕРНИ́К (зарості терну; місце, поросле терном), ТЕРНИ́ мн., ТЕ́РНЯ, ТЕРНИ́НА, ТЕРНИ́ННЯ, ТЕРНИ́ЩА (ТЕРНИ́ЩЕ), ТЕРНОВИ́ЩЕ. Жінки хрестилися й метали грізні погляди на дітей, які занадто близько підбігали до тернику і наражались на небезпеку (Вас. Шевчук); Заросли шляхи тернами (Т. Шевченко); Чий дух одважився б іти за ним блукати По тій діброві, якби там між терням Квітки барвисті вічні не цвіли? (Леся Українка); Під кручею, в глибокій, порослій колючою терниною ямі.., — конспіративні збори (Д. Бедзик); Ми йшли тернищами, та з крові, Що на шляху лишали ми, Ростимуть квіти пурпурові (Д. Павличко); Вершник погнав коня з могили в об'їзд терновища та ліщини (І. Ле).