1. Словник української мови у 20 томах

тернище

ТЕРНИ́ЩЕ, а, с.

1. Місце, поросле колючими кущами, терном.

Ми йшли тернищами, та з крові, Що на шляху лишали ми, Ростимуть квіти пурпурові (Д. Павличко).

2. тільки мн., розм. Збільш. до терни́ 1.

Піднімав і я цілину! По чотири пари волів запрягали в один плуг. Кріпка була клята ковила! А по балках тернища, бур'яни (А. Хорунжий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тернище — терни́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. тернище — -а, с. 1》 Місце, поросле колючими кущами, терном. 2》 тільки мн., розм. Збільш. до терни 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тернище — ТЕРНИ́К (зарості терну; місце, поросле терном), ТЕРНИ́ мн., ТЕ́РНЯ, ТЕРНИ́НА, ТЕРНИ́ННЯ, ТЕРНИ́ЩА (ТЕРНИ́ЩЕ), ТЕРНОВИ́ЩЕ. Жінки хрестилися й метали грізні погляди на дітей, які занадто близько підбігали до тернику і наражались на небезпеку (Вас. Словник синонімів української мови
  4. тернище — ТЕРНИ́ЩЕ, а, с. 1. Місце, поросле колючими кущами, терном. Ми йшли тернищами, та з крові, Що на шляху лишали ми, Ростимуть квіти пурпурові (Павл., Бистрина, 1959, 8). 2. тільки мн., розм. Збільш. до терни́ 1. Піднімав і я цілину!... Словник української мови в 11 томах