терпеливо

ТЕРПЕЛИ́ВО, рідко ТЕРПЛИ́ВО.

Присл. до терпели́вий, терпли́вий.

Насміх твій і власне горе я терпеливо переніс (І. Франко);

Терпеливо зносила [невістка] дорікання, щоб не озлить матері (К. Гордієнко);

Той чоловік ждав терпеливо на сам кінець, а діждавшись, заговорив до Потурайчина (Л. Мартович);

Як Зося зважиться чекать мене терпливо, Як із походу я прийду сюди щасливо, .. – Тоді проситиму, упавши на коліна, Руки дівочої (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терпеливо — терпели́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. терпеливо — рідко терпливо. Присл. до терпеливий, терпливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. терпеливо — ТЕРПЕЛИ́ВО, рідко ТЕРПЛИ́ВО. Присл. до терпели́вий, терпли́вий. Насміх твій і власне горе я терпеливо переніс (Фр., XI, 1952, 16); Терпеливо зносила [невістка] дорікання, щоб не озлить матері (Горд. Словник української мови в 11 томах