1. Словник української мови у 20 томах

терпкуватий

ТЕРПКУВА́ТИЙ, а, е.

Трохи, злегка терпкий.

Дарма що дички, а солодші за медяницю [сорт груші], трохи терпкуваті, та від того ще приємніші (Л. Юхвід);

Говорив один тільки Глоба, водолаз лише притакував, зрідка ковтаючи терпкувате вино (В. Собко);

Любить іноді дядько Шуряк проїхатись неспішно на коневі, відчути під собою його труську ходу, вловити терпкуватий запах кінського поту (Є. Гуцало);

День же такий ясний та сонячний, і повітря морозне терпкувате (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терпкуватий — терпкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. терпкуватий — -а, -е. Трохи, злегка терпкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. терпкуватий — ТЕРПКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка терпкий. Дарма що дички, а солодші за медяницю [сорт груші], трохи терпкуваті, та від того ще приємніші (Юхвід, Оля, 1959, 30); Говорив один тільки Глоба, водолаз лише притакував... Словник української мови в 11 томах
  4. терпкуватий — Терпкува́тий, -а, -е Терпковатый. Словник української мови Грінченка