терпкуватий
ТЕРПКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка терпкий.
Дарма що дички, а солодші за медяницю [сорт груші], трохи терпкуваті, та від того ще приємніші (Юхвід, Оля, 1959, 30);
Говорив один тільки Глоба, водолаз лише притакував, зрідка ковтаючи терпкувате вино (Собко, Скеля.., 1961, 51);
Любить іноді дядько Шуряк проїхатись неспішно на коневі, відчути під собою його труську ходу, вловити терпкуватий запах кінського поту (Гуц., З горіха.., 1967, 122);
День же такий ясний та сонячний, і повітря морозне терпкувате (Головко, II, 1957, 138).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- терпкуватий — терпкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- терпкуватий — ТЕРПКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка терпкий. Дарма що дички, а солодші за медяницю [сорт груші], трохи терпкуваті, та від того ще приємніші (Л. Юхвід); Говорив один тільки Глоба, водолаз лише притакував, зрідка ковтаючи терпкувате вино (В. Словник української мови у 20 томах
- терпкуватий — -а, -е. Трохи, злегка терпкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- терпкуватий — Терпкува́тий, -а, -е Терпковатый. Словник української мови Грінченка