1. Словник української мови у 20 томах

терплячість

ТЕРПЛЯ́ЧІСТЬ, чості, ж.

Властивість за знач. терпля́чий 1.

Стриманість Олега здавалась терплячістю, мовчазність – невдоволенням і затамованим гнівом (С. Голованівський);

Хвороба привчила її до терплячості (М. Олійник);

[Орест:] Що ж, навчитесь іще [малювати]. Ви ж не так уже давно почали. [Любов (махає рукою):]. Шкода, на се треба хронічної терплячості – не моєї (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терплячість — терпля́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. терплячість — -чості, ж. Властивість за знач. терплячий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. терплячість — Терпля́чість, -чости, -чості, -чістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. терплячість — ТЕРПЛЯ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. терпля́чий 1. Стриманість Олега здавалась терплячістю, мовчазність — невдоволенням і затамованим гнівом (Голов., Тополя.., 1965, 143); Хвороба привчила її до терплячості (М. Ол. Словник української мови в 11 томах